
З початку повномасштабного вторгнення система охорони здоров’я України зіткнулася з неймовірними викликами. Згідно з нещодавнім звітом Глобального фонду за останні два роки відбулося понад 1 500 атак медичної інфраструктури, в результаті яких постраждали лікарні, склади, транспортні засоби та працівники. Ці напади унеможливили роботу служб, залишивши багатьох людей, особливо у віддалених і деокупованих районах, практично без доступу до медичної допомоги.
Саме тому проєкт «Інновації в подоланні ВІЛ», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується міжнародною організацією Пакт разом з FHI360 та AFEW-Ukraine, став рятівним для тисяч українців.
Мобільні медичні бригади, мобільні аптечні пункти, послуги з транспортування пацієнтів та психологічна підтримка стали доступними для найбільш уразливих груп населення, включаючи літніх людей, людей з хронічними захворюваннями та сім’ї у важкодоступних селах — і все це безпосередньо в їхніх громадах.
Своїм досвідом ділиться Галина, жителька села Закусили Житомирської області.
«До війни я ніколи не замислювалася про психологічну допомогу, але зараз мені здається, що вона потрібна кожному, — каже вона. — Тиск на всю нашу країну величезний, і люди, особливо діти, шукають підтримки більше, ніж будь-коли. Завдяки простору психологічної допомоги в нашому селі кожен може поспілкуватися з фахівцями онлайн і отримати необхідну допомогу. Я закликаю всіх звертатися по допомогу до спеціалістів».
У таких віддалених громадах, як село, в якому проживає Галина, вже працює 32 спеціально створених просторів, де місцевим жителям надають кваліфіковану психологічну допомогу онлайн.
Одним із головних викликів у впровадженні цих послуг було подолання менталітету «маленького села», де стигматизація психологічної допомоги є глибоко вкоріненою. У селах не прийнято говорити про свої почуття, особливо з незнайомою людиною, і багато хто боїться, що інші дізнаються і засудять їх. Незважаючи на це, майже 500 людей вже отримали психологічні консультації онлайн через простори психологічної підтримки. Амбасадори здоров’я, яких підтримує проєкт, активно працюють на подолання цієї стигми, підвищуючи обізнаність про важливість психічного здоров’я та заохочуючи людей звертатися по допомогу.

Надія, амбасадорка здоров’я, ділиться своєю енергією та оптимізмом із громадою, пропагуючи здоровий спосіб життя та здоров’я. Фото: Пакт.
Амбасадорка здоров’я Надія не спроста має таке ім’я. Як амбасадорка здоров’я, вона насправді дає надію і надихає свою громаду піклуватися про своє здоров’я.
«Я дотримуюсь принципів здорового способу життя і своїм прикладом надихаю інших на позитивні зміни: як фізичні, так і ментальні. Коли в сім’ях започатковують здорові звички, вони передаються дітям та онукам. А здорова громада — це здорові люди і, зрештою, здорова нація», — пояснює Надія.
Вона є однією з 46 амбасадорів здоров’я, які пропагують здоровий спосіб життя в громадах по всій Україні. Ці амбасадори не є медичними працівниками. Це люди, яким довірять в громаді та які є своєрідною зв’язуючою ланкою між лікарями та пацієнтами. У них різні суспільні ролі, різна мотивація, але одна мета: надавати підтримку.

Ніна, амбасадорка здоров’я, виготовляє браслети ручної роботи разом з громадою. Фото: Пакт.
Ніна, ще одна амбасадорка з села Перемога Київської області, втратила сина і знайшла розраду в тому, що стала амбасадоркою здоров’я. «Допомагаючи іншим, я допомагаю собі», — каже вона. Разом з членами громади вони в’яжуть шкарпетки для військових, займаються скандинавською ходьбою та іншими активностями для підтримки здоров’я.
Світлана Назарко живе в селі Звірівка Кіровоградської області з чоловіком та шістьма дітьми віком від 4 місяців до 12 років.
«Психологічна допомога була неймовірно важливою для мене. Як мати шістьох дітей я маю велике емоційне навантаження, і часто відчуваю себе пригніченою. Мені важко з кимось обговорювати свої почуття, тому що немає нікого з ким я могла б по-справжньому поговорити про ці труднощі, — розповідає вона. — Коли я вперше поспілкувалась з психологом, я відчула величезне полегшення. Мене вислухали і запропонували підтримку, якої я відчайдушно потребувала. Це мало величезне значення, особливо зважаючи на те, що мій чоловік часто буває на заробітках і мені доводиться справлятися з усім самій».
Сім’я Світлани є однією з багатьох, хто скористався також і послугами мобільних медичних бригад. Понад 8 200 людей, більшість з яких — похилого віку, отримали медичні та психосоціальні послуги від мобільних бригад.

Жінка тримає щойно придбані ліки перед мобільною аптекою, вдячна за зручність отримання необхідних медикаментів поруч із домом. Фото: Пакт.
Разом з мобільними медичними бригадами тими ж маршрутами їздять мобільні аптечні пункти, які доставляють ліки. Наразі вже понад 900 людей отримали життєво необхідні медикаменти, в тому числі й ті, що надаються за програмою «Доступні ліки».
Анатолій Нагорний сидить на лавці біля свого будинку. Йому важко ходити на великі відстані, а лікарні в селі немає. Для таких людей, як він, отримати медичні послуги означає подолати понад 50 км з пересадками, щоб відвідати лікаря і здати необхідні аналізи. Тому транспортні послуги, надані медичними бригадами, були надзвичайно важливими для нього.
«Мені сказали, що буде машина, яка відвезе мене до лікаря. Спочатку я не повірив, що це може бути безкоштовно. Я був дуже задоволений усім сервісом. Мене забрали, відвезли на консультацію до лікаря, де мені виписали ліки, і після водій відвіз мене додому», — розповідає він.
Послуга з перевезення пацієнтів допомагає людям з важкими хронічними захворюваннями, обмеженою мобільністю та пацієнтам, яких направили лікарі мобільної бригади, дістатися до медичних закладів. На сьогодні цією послугою скористалися понад 100 осіб, які отримали життєво важливу медичну допомогу, яку інакше не змогли б отримати через проблеми відстані, мобільності та війни.

Анатолій сидить біля свого будинку після повернення з лікарні, що стало можливим завдяки безкоштовному транспортуванню пацієнтів. Фото: Пакт.
Усі ці послуги є променем надії в найскладніші часи для України. Історії таких людей, як Галина, Світлана, Надія, Ніна та Анатолій, підкреслюють необхідність проєктів USAID, які не просто відновлюють систему охорони здоров’я в Україні, а відновлюють надію українців.